9 листопада, у день
Преподобного
Нестора-Літописця ми відзначаємо
День української писемності
та мови. І це
закономірно. Адже українська земля
народила сина, який усвідомлював
значенні всього, що відбувалося
на ній, прагнув зберегти
національну пам’ять з
вірою в те, що
її не розгублять, а
примножать нащадки.
Нестор-Літописець стояв біля
витоків української писемності, збирав відомості
про походження свого
рідного Києва, його засновників, розповідав про події,
що відбувалися на
його очах.
6 листопада
1997 року, до тисячоліття
писемності, Президент
України Л.Д.Кучма підписав
Указ про відзначення
цього свята. З цього
часу щороку в
Україні проводять масові
заходи по відзначенню
цієї події.
Тож звернемося
до історії нашої
писемності. Поява письма в
історії людства не
випадкова, писемність
виникає з потреби
зафіксувати думку, щоб передати
її на відстань
або прийдешнім поколінням. Кожен народ
іде своїм шляхом
до створення писемності. Та етапи
розвитку письма в усіх народів
земної кулі приблизно
однакові.
Як квітка, українська мова, як
феномен національної сутності, дивом проростає
крізь залізнобетонну плиту
байдужості, роблячи в ній
тріщини, торуючи шлях до
денного світла. Нині рідне
українське слово все
гучніше звучить у
пісні, в поезії, з вуст
прозаїків, драматургів.
З учнями 7-Б класу була проведена виховна година на тему : "Українська – це модно! Українська – це круто! Єдиній
і рідній мові – бути!". Діти продемонстрували комікс "(Не)весела історія про українську мову, хронологію заборон української мови", а також підготували тематичні міні - газети та пройшли невеличкий квест.
БІЛЬШЕ ФОТОГРАФІЙ ДИВИТИСЯ ТУТ 👇
Немає коментарів:
Дописати коментар